Міністерством освіти розроблений проект порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників. Документ оприлюднений з метою його громадського обговорення.
Порядок визначає механізм, види, форми, тривалість, періодичність, порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників закладів освіти і науково-методичних установ незалежно від їх організаційно-правового статусу, форми власності та сфери управління.
Планується, що метою підвищення кваліфікації стане набуття освітянами нових або вдосконалення раніше набутих компетентностей, набуття досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності або професії, а також формування та розвиток інформаційно-комунікаційних навичок, медійної грамотності, управлінської, інклюзивної, мовної компетентностей тощо.
Документом визначено право педагогічного або науково-педагогічного працівника підвищувати кваліфікацію як в Україні, так і за кордоном. При цьому, суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти, інша юридична чи фізична особа, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації.
Підвищення кваліфікації може відбуватись за різними формами і видами.
Конкретні форми і види підвищення кваліфікації, а також суб’єктів підвищення кваліфікації обиратиме педагогічний або науково-педагогічний працівник, з урахуванням самооцінки своїх компетентностей і професійних потреб.
Розробники документа визначають три основних види підвищення кваліфікації: навчання за програмою підвищення кваліфікації, стажування та участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Педагогічні або науково-педагогічні працівники мають бути поінформовані керівником закладу освіти про загальний обсяг коштів, передбачений на підвищення кваліфікації, та про суму коштів, визначену кожному з них на підвищення кваліфікації у відповідному календарному році.
Після цього кожен працівник має подати керівникові закладу освіти свою пропозицію до плану підвищення кваліфікації у відповідному календарному році, яка має включати інформацію про вид та форми підвищення кваліфікації, а також суб’єкта підвищення кваліфікації і вартість його освітньої послуги.
Документом передбачено, що педагогічні працівники підвищуватимуть свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. Обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж 150 годин, з них не менше ніж 75 годин в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
При цьому обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути меншим ніж 30 годин, які можуть бути використані на одну програму в одного суб’єкта підвищення кваліфікації або на декілька програм в одного чи декількох суб’єктів підвищення кваліфікації. Перевищення обсягу щорічного підвищення кваліфікації може зараховуватись у наступних роках у межах міжатестаційного періоду.
Обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних, позашкільних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти, а також закладів фахової передвищої освіти встановлюється засновником, але не може бути менше 24 годин.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти мають підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років.
Педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів вищої та післядипломної освіти можуть підвищувати свою кваліфікацію у закладі освіти в якому він працює, якщо такий заклад освіти має ліцензію на підвищення кваліфікації або провадить освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.
Обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС.
Результати підвищення кваліфікації в суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою програмою, не потребуватимуть окремого визнання і підтвердження.
Окремі види діяльності педагогічних або науково-педагогічних працівників, зокрема, участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти тощо можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.
Громадське обговорення проекту порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників триватиме до 7 червня 2019 року.
Зауваження та пропозиції приймаються в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135 або e-mail: i_baluba@mon.gov.ua.
Планується, що метою підвищення кваліфікації стане набуття освітянами нових або вдосконалення раніше набутих компетентностей, набуття досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності або професії, а також формування та розвиток інформаційно-комунікаційних навичок, медійної грамотності, управлінської, інклюзивної, мовної компетентностей тощо.
Документом визначено право педагогічного або науково-педагогічного працівника підвищувати кваліфікацію як в Україні, так і за кордоном. При цьому, суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти, інша юридична чи фізична особа, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації.
Підвищення кваліфікації може відбуватись за різними формами і видами.
Конкретні форми і види підвищення кваліфікації, а також суб’єктів підвищення кваліфікації обиратиме педагогічний або науково-педагогічний працівник, з урахуванням самооцінки своїх компетентностей і професійних потреб.
Розробники документа визначають три основних види підвищення кваліфікації: навчання за програмою підвищення кваліфікації, стажування та участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.
Педагогічні або науково-педагогічні працівники мають бути поінформовані керівником закладу освіти про загальний обсяг коштів, передбачений на підвищення кваліфікації, та про суму коштів, визначену кожному з них на підвищення кваліфікації у відповідному календарному році.
Після цього кожен працівник має подати керівникові закладу освіти свою пропозицію до плану підвищення кваліфікації у відповідному календарному році, яка має включати інформацію про вид та форми підвищення кваліфікації, а також суб’єкта підвищення кваліфікації і вартість його освітньої послуги.
Документом передбачено, що педагогічні працівники підвищуватимуть свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. Обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж 150 годин, з них не менше ніж 75 годин в закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
При цьому обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої освіти не може бути меншим ніж 30 годин, які можуть бути використані на одну програму в одного суб’єкта підвищення кваліфікації або на декілька програм в одного чи декількох суб’єктів підвищення кваліфікації. Перевищення обсягу щорічного підвищення кваліфікації може зараховуватись у наступних роках у межах міжатестаційного періоду.
Обсяг щорічного підвищення кваліфікації педагогічних працівників дошкільних, позашкільних, професійних (професійно-технічних) закладів освіти, а також закладів фахової передвищої освіти встановлюється засновником, але не може бути менше 24 годин.
Педагогічні та науково-педагогічні працівники закладів вищої та післядипломної освіти мають підвищувати свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років.
Педагогічні (науково-педагогічні) працівники закладів вищої та післядипломної освіти можуть підвищувати свою кваліфікацію у закладі освіти в якому він працює, якщо такий заклад освіти має ліцензію на підвищення кваліфікації або провадить освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою.
Обсяг підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів вищої і післядипломної освіти впродовж п’яти років не може бути меншим ніж шість кредитів ЄКТС.
Результати підвищення кваліфікації в суб’єктів підвищення кваліфікації, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою програмою, не потребуватимуть окремого визнання і підтвердження.
Окремі види діяльності педагогічних або науково-педагогічних працівників, зокрема, участь у програмах академічної мобільності, наукове стажування, самоосвіта, здобуття наукового ступеня, вищої освіти тощо можуть бути визнані як підвищення кваліфікації.
Громадське обговорення проекту порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників триватиме до 7 червня 2019 року.
Зауваження та пропозиції приймаються в письмовому вигляді та електронною поштою за адресами: Міністерство освіти і науки України, проспект Перемоги, 10, м. Київ, 01135 або e-mail: i_baluba@mon.gov.ua.
З проектом документа можна ознайомитися за посиланням http://osvita.ua/school/reform/64486/
За матеріалами сайту osvita.ua
