У
січні 2019 розпочнеться навчання тренерів для директорів та самих директорів
НУШ в Університеті менеджменту освіти НАПН України. Типова навчальна програма
складається з п’яти модулів (по тридцять годин кожен). Її мета – вдосконалити
професійні компетентності керівників шкіл і підготувати їх до успішного
управління в умовах НУШ.
Наталія Клокар,
розробниця програми (спільно з Цифровим видавництвом MCFR), завідувачка кафедри
публічного адміністрування та менеджменту освіти університету розповіла НУШ про
основні акценти і завдання програми.
Нове законодавство, концепція, зміст, вимоги до
програм – це все потребує не тільки навчання вчителів, а й підготовки
директора, який би хотів працювати по-новому, сприяв розвитку вчителів і
розвивався сам.
Для кожної області ми будемо готувати 2-3 тренери на
базі нашого університету. А також директорів, які хочуть пройти навчання cаме в
нас. Навчання – безкоштовне. (Як подати заявку можна прочитати за цим
посиланням.) Курс складається з п’яти модулів по 30 годин: перший
модуль – очний, другий-п’ятий – дистанційні.
На місцях заклади післядипломної освіти мають право
розробляти свої програми на основі нашої: робити іншу кількість годин, включити
нові теми. Сподіваємося, за 2019 рік тренери проведуть підготовку до роботи в
НУШ усіх директорів країни.
Що у програмі:
·
Ми звертаємо увагу на знання про основні
засади функціонування НУШ, її нормативно-правове забезпечення. Директор повинен
прочитати і знати нові стандарти і навчальні програми, щоб могти спілкуватися з
вчителями про відмінності від старих.
·
Компетентності особистості ХХІ століття.
Роль вчителя як лідера, фасилітатора, як людини, яка забезпечує впровадження
нових стандартів та методик у своєму закладі.
·
Освітній менеджмент. Філософія
дитиноцентризму, педагогіка партнерства.
·
Поняття індивідуальної освітньої
траєкторії.
·
Супервізія. Це науково-методчиний
супровід, наставництво, підтримка, консультування. Загалом доволі широке
поняття. Воно напрямлене не на контроль діяльності вчителів, а на підтримку,
коли старші колеги супроводжують молодого вчителя.
·
Документообіг. Насамперед молодим
директорам потрібно пояснити, як ліцензується заклад освіти, як відбувається
державна реєстрація, як припиняється діяльність структурних підрозділів.
·
Автономія і фінансова самостійність
закладу освіти. Більшість директорів її не хочуть, бо це відповідальність:
гроші треба вибити, ефективно використовувати і відповідати за це використання.
Так склалося, що в нас є централізовані бухгалтерії у районі чи місті. І так
директору легше. Бо це начальник відділу освіти думає, де брати гроші і як їх
використовувати. А сьогодні, якщо хочете бути фінансово самостійним –
створюйте бухгалтерію закладу освіти, забезпечуйте прозорість фінансувань. Я
сподіваюсь, що ми змотивуємо директорів, бо фінансова самостійність дає
величезні переваги. Школа може заробляти кошти, які йтимуть на її розвиток. Для
цього треба мати мужність, вникати в питання кошторису, бюджету і тендерних
торгів.
·
Робота з кадрами. Якщо раніше вчителів і
заступників керівника набирав відділ освіти, то сьогодні директору дали право
набирати вчителів і своїх заступників. Але треба прогнозувати вже зараз, що
буде через дев’ять років, коли будуть ліцеї – професійні і академічні. Там
мають бути вчителі, які здатні реалізувати навчання у профільних класах.
·
Громадянські компетентності директора.
Директор повинен вміти побудувати демократичну модель управління закладом, де
діти мають право голосу, створюють свої дієві органи самоврядування, де до
управління залучені батьки. Де є громада села чи району, з якою співпрацює
школа і залучає до управління закладом, щоб максимально забезпечити потреби і
дітей, і громади. Школа ж може забезпечувати не лише навчання учнів, але й
дорослих – робити курси. Наприклад, курси володіння комп’ютером для людей
старшого віку. Школа може допомагати громаді.Чи це все не складно директорам? НУШ
стартувала, треба відповідати сучасним вимогам. Життя примушує – або ви
працюєте по-новому і забезпечуєте реалізацію державної стратегії, або шукаєте
іншу роботу. Але не бачила директорів, які написали заяву на звільнення через
те, що їм важко.
Надія
Швадчак, “Нова українська школа”
